Господи, как хорошо
Мне ощущать Тебя с собою рядом.
Мне хорошо молчать с Тобой
И слушать тишину,
Благоговея пред Тобой…
В Тебе покой,
В Тебе я обретаю мир.
Ты мой оазис в сухой пустыне…
Душа стремится в вышину,
Как птица, взмывает в небо, распростерши крылья,
Иль камнем вниз летит, отдавшись притяжению земли.
То, вновь, расправив крылья,
сопротивляясь воздушному потоку,
Порывам ветра,
Все выше-выше, дальше, глубже
Проникая
В Тебя, в Твои глубины, в Твои высоты,
К Твоим святыням, Боже…
Я насыщаюсь хлебом Жизни,
Хоть горек вкус его…
Я пью из чаши благодати
И обретаю мир и радость,
Я пью вино Твоей любви…
Оно живит меня…
Спасибо, Боже.
Твои слова мне раскрывают сердце,
Все вижу в нем: и горечь желчи,
И сладость счастья.
Твой Дух проник в мои глубины,
Твой Дух очистил все уголочки потайные
От паутин и пыли…
Твой Дух рассеял Своим светом
Туман греха, окутывавший разум
И холодящий чувства.
И милосердья Твоего лучи
Наполнили меня святой любовью,
Гармонией священной, так необходимой,
И чистотой. ТОБОЮ, то есть…
Господи, как хорошо
Мне ощущать Тебя с собою рядом.
Перед Тобою поклоняться
И каждый миг Тобою наполняться,
И свет Твой отражать,
Счастливей и прекрасней
Творить с Тобою вместе мир,
Дарить другим Твое тепло,
Твой Свет, Твое Добро,
Твою Любовь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Проза : Веселина - Светлана Капинос Это попытка создать "чисто русское фэнтэзи", да ещё и христианское.
История крещения Руси, от поклонения духам природы к "верховным божествам" и христианизация...
Буду благодарна за все исторические справки, имеющие отношение к данному произведению. Оно ещё в стадии доработки, поэтому - критикуйте!
